женчиха
женчи́ха
іменник жіночого роду, істота
жінка, що жне хлібні рослини
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- женчиха — -и, ж. Жінка, що жне хлібні рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- женчиха — ЖЕНЧИ́ХА, и, ж. Жінка, що жне хлібні рослини. Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ноги женчисі та й знов повзне в ямку (Фр., І, 1955, 60). Словник української мови в 11 томах
- женчиха — Женчиха, -хи ж. Жница. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка