жниця
жни́ця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жниця — -і. Жін. до жнець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жниця — Жни́ця, -ці, -цею; жни́ці, жниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жниця — ЖНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до жнець. Аж додолу гне пшениця стиглі зерна в колосках… Тут колись схилялись жниці із серпами у руках (Забіла, Промені, 1951,139). Словник української мови в 11 томах