1. Словник української мови в 11 томах

жниця

ЖНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до жнець.

Аж додолу гне пшениця стиглі зерна в колосках… Тут колись схилялись жниці із серпами у руках (Забіла, Промені, 1951,139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жниця — жни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жниця — -і. Жін. до жнець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жниця — Жни́ця, -ці, -цею; жни́ці, жниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)