1. Орфографічний словник української мови

жужіль

жу́жіль

іменник жіночого або чоловічого роду

відходи плавки металу

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жужіль — див. попіл; шлак Словник синонімів Вусика
  2. жужіль — ЖУЖЕЛИЦЯ тех. шлак; (у печі) перегар; пор. ПОПІЛ. Словник синонімів Караванського
  3. жужіль — жужелі, ж. і жужелю, ч. Те саме, що жужелиця I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жужіль — I. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (залишки після згоряння твердого палива), ЖУ́ЖІЛЬ, ЗГАР. Було із кузень понад яр, На гостру жужелицю-згар, що розкотилась по землі, Спочити вийдуть ковалі (М. Шпак); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  5. жужіль — ЖУ́ЖІЛЬ, жу́желі, ж. і жу́желю, ч. Те саме, що жу́желиця¹ 1. Ніде не буде ні диму, ні газу, ні кіптяви та жужелі (Рудь, Гомін.., 1959, 90); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні, як масті сірійського крамаря (Тулуб, Людолови, II, 1957... Словник української мови в 11 томах