журчати
журча́ти
дієслово недоконаного виду
дзюрчати
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- журчати — -чу, -чиш, недок. Те саме, що дзюрчати 1). || перен., рідко. Про тихі, монотонні звуки людської мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- журчати — Дзюрчати, задзюрчати, подзюрчати, продзюрчати, дзюркотіти, дзюркнути, задзюркотіти, подзюркотіти, продзюркотіти, мерхнути, змерхнути, вимерхнути, шуматіти, зашуматіти, пошуматіти, прошуматіти Словник чужослів Павло Штепа
- журчати — ДЗЮРЧА́ТИ (про текучу воду — утворювати монотонні булькотливі звуки), ДЗЮРКОТА́ТИ (ДЗЮРКОТІ́ТИ), ЖУРЧА́ТИ, БУРЧА́ТИ розм., БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., РОПТА́ТИ діал., ЧУ́РКАТИ діал., ЧУРКОТІ́ТИ діал.; БРИНІ́ТИ, ЖЕБОНІ́ТИ розм. (високо, тоненько). Словник синонімів української мови
- журчати — ЖУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Те саме, що дзюрча́ти 1. У ніг його плив і журчав по грубих плитах маленький гірський потік (Фр., VIII, 1952, 240); Струмочок тік ледь-ледь, не журчав (Ів., Вел. очі, 1956, 39); // перен., рідко. Словник української мови в 11 томах