забряжчати

забряжча́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забряжчати — -чу, -чиш, док. Почати бряжчати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забряжчати — Забряжча́ти, -бряжчу́, -жчи́ш, -жча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. забряжчати — ЗАБРЯЖЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати бряжчати (у 1 знач.). Люлька в роті зашкварчала, Шабля в ножнах забряжчала (Бор., Тв., 1957, 119); Раптом пролунав постріл, упали на середину хати шибки, забряжчали (Воскр., Весна.. Словник української мови в 11 томах