завбачальник
завбача́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завбачальник — ЗАВБАЧА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що завба́чник. Коли кіт Рудь, пухнастий завбачальник, уві сні прикриває лапкою вуха, знаю – бути дощеві (із журн.). Словник української мови у 20 томах