завідування

заві́дування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завідування — -я, с. 1》 Дія за знач. завідувати. 2》 спец. Те, чим завідують, що перебуває в чиєму-небудь службовому підпорядкуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. завідування — Заві́дування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. завідування — ЗАВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заві́дувати. Вони прикидали, кого призначити бригадирами, намічали ланкових, підшукували чоловіка на завідування господарством (Скл., Хазяїни, 1948, 77); [Аркадій:] Я вирішив Платона з завідування зняти і залишити просто хірургом (Корн., І, 1955, 120). Словник української мови в 11 томах
  4. завідування — Заві́дування, -ня с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе. Словник української мови Грінченка