завізвання
завізва́ння
іменник середнього роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завізвання — Повістка, виклик [VI] Словник з творів Івана Франка
- завізвання — -я, с., діал. Повістка. || Запрошення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завізвання — ЗАВІЗВА́ННЯ, я, с., діал. Повістка. Як возний приніс завізвання з суду, то Юрко злякався (Март., Тв., 1954, 102); // Запрошення. На поминках [Т. Г. Шевченка] без завізвання п. Кобринської дуже рада б бути. Тільки що не знаю, коли вони відбудуться (У. Кравч., Вибр., 1958, 460). Словник української мови в 11 томах