1. Орфографічний словник української мови

задублий

заду́блий 1

дієприкметник

від: задубнути і задубти

рідко

заду́блий 2

прикметник

який утратив гнучкість, рухливість

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задублий — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до задубнути і задубти. 2》 у знач. прикм. Який задубів, утративши гнучкість, рухливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. задублий — ЗАДУ́БЛИЙ, а, е, рідко, 1. Дієпр. акт. мин. ч. до заду́бнути і заду́бти. Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задублий від холоду (3 глибин душі, 1959, 44). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах