зазублювати
зазу́блювати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазублювати — -юю, -юєш, недок., зазубити, -ублю, -убиш; мн. зазублять; док., перех. Робити зазублини на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зазублювати — ВИЩЕ́РБЛЮВАТИ (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), ЩЕРБИ́ТИ, ВИЗУ́БЛЮВАТИ, ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ. — Док.: ви́щербити, пощерби́ти, ви́зублити, зазубли́ти, надщерби́ти. Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (М. Словник синонімів української мови
- зазублювати — ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЗУБИ́ТИ, ублю́, у́биш; мн. зазу́блять; док., перех. Робити зазублини на чому-небудь. Деревина кам’яної берези така тверда, що об неї можна зазубити сокиру (Наука.., 5, 1968, 16). Словник української мови в 11 томах
- зазублювати — Зазублювати, -люю, -єш сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зуби. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. Словник української мови Грінченка