закал
зака́л
іменник чоловічого роду
непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закал — Зака́л: — гарт [51;52] Словник з творів Івана Франка
- закал — -у, ч. Те саме, що закалець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закал — ЗАКА́Л, у, ч. Те саме, що зака́лець. Словник української мови в 11 томах
- закал — Зака́л, -лу м. и закала, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур... Словник української мови Грінченка