закал
ЗАКА́Л, у, ч. Те саме, що зака́лець.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закал — Зака́л: — гарт [51;52] Словник з творів Івана Франка
- закал — зака́л іменник чоловічого роду непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою Орфографічний словник української мови
- закал — -у, ч. Те саме, що закалець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закал — Зака́л, -лу м. и закала, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур... Словник української мови Грінченка