заказувати
ЗАКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАЗА́ТИ, кажу́, ка́жеш, док.
1. Не дозволяти робити що-небудь; забороняти.
Чогось моя мила до мене не ходить. Чи їй мати заказала, Чи ся з іншим закохала? (Чуб., V, 1874, 107);
За ті тихі, сумні пісні мене не судіте; хто ж закаже берізоньці на вітрі шуміти?.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 130);
Примар послав десятників вигнати коні з виноградника та заказати Замфірові вступати без дозволу на виноградник (Коцюб., І, 1955, 213);
// Рішуче радити не робити чого-небудь.
— Виводьте їх [фашистів] на майдани та судіть великим судом! Аби знали, яка доля розбійників жде! Аби заказували своїм внукам і правнукам — до десятого коліна!.. (Гончар, III, 1959, 460);
— Судити вас будемо і на кілька років у тюрму посадовимо, щоб десятому заказала, як техніку безпеки порушувати (Собко, Справа.., 1959, 110).
Нена́че (мов) заказа́ло кому, безос. — хто-небудь на якийсь час утратив здатність говорити.
Дехкани тиснули на стіл. Поки що, неначе заказало, мовчали всі (Ле, Міжгір’я, 1953, 103).
◊ Заказа́ти доро́гу див. доро́га.
2. діал. Наказувати.
Він на завтра усім Заказав це своїм Дочуватися дзвона святого (Манж., Тв., 1955, 81);
*Образно. Білий разочок зубів одтінив припалені уста, заказав мовчати їм (Ле, Міжгір’я, 1953, 120).
Значення в інших словниках
- заказувати — Зака́зувати: — забороняти [5;7] Словник з творів Івана Франка
- заказувати — зака́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заказувати — Забороняти, не дозволяти; (кому) відраджувати кого; Д. наказувати. Словник синонімів Караванського
- заказувати — -ую, -уєш, недок., заказати, -кажу, -кажеш, док. 1》 Не дозволяти робити що-небудь; забороняти. || Рішуче радити не робити чого-небудь. 2》 діал. Наказувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заказувати — 1. замовляти, замовити, позамовляти 2. це забороняти Словник чужослів Павло Штепа
- заказувати — зака́зувати забороняти (ст)||боронити Лексикон львівський: поважно і на жарт
- заказувати — Забороняти Словник застарілих та маловживаних слів
- заказувати — ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИ перев. у запереч. конструкціях, ЗАКА́ЗУВАТИ заст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИ діал. — Док.: заборони́ти, поборони́ти розм. рідко уборони́ти (вборони́ти) рідко заказа́ти, зборони́ти. Малювати (Т. Словник синонімів української мови
- заказувати — Заказувати, -зую, -єш сов. в. заказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Маркев. 24. Поховали його, як він заказав. Мнж. 36. Словник української мови Грінченка