1. Словник української мови в 11 томах

закаламутити

ЗАКАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., перех. Каламутячи, зробити каламутним, непрозорим.

*Образно. Очевидна річ, що такі вісті мусили відразу закаламутити його чисту радість (Фр., VI, 1951, 77).

◊ Не закаламу́тити води́ кому — не зробити кому-небудь чогось прикрого, поганого.

— Мій батько недовго пожиє [поживе], а хоч і пожив, то ви бачили самі, що він нікому води не закаламутить (Фр., III, 1950, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закаламутити — закаламу́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закаламутити — -учу, -утиш, док., перех. Каламутячи, зробити каламутним, непрозорим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закаламутити — каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка. Вносити розлад, неспокій у що-небудь. — Та я ж тебе до хати покликав! .. Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало). не закаламу́тити води́. Фразеологічний словник української мови
  4. закаламутити — Закаламутити см. закаламучувати. Словник української мови Грінченка