закороткий
закоро́ткий
прикметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закороткий — див. короткий Словник синонімів Вусика
- закороткий — -а, -е, розм. Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закороткий — закороткий: ◊ закороткі ру́ки → рука Лексикон львівський: поважно і на жарт
- закороткий — коро́тка (закоро́тка, куря́ча) па́м’ять у кого і без додатка. Хто-небудь швидко щось забуває. Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… Та не вдається їм обдурити народ, погнати його на нову війну (І. Фразеологічний словник української мови
- закороткий — ЗАКОРО́ТКИЙ, а, е, розм. Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно. Топорище було закоротке супроти лап величезного звіра (Фр., VI, 1951, 19); Темно-синя сукня, вузька в плечах і закоротка.., лишала відкритими її коліна (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 173). Словник української мови в 11 томах