закороткий

коро́тка (закоро́тка, куря́ча) па́м’ять у кого і без додатка. Хто-небудь швидко щось забуває. Пам’ять коротка у ворогів, грають з вогнем… Та не вдається їм обдурити народ, погнати його на нову війну (І. Цюпа); — Свирид стояв на своєму: золота у них не було і немає… — Не було, кажеш? — перепитав високий і посміхнувся недобре. — У тебе, хазяїне, закоротка пам’ять, прийдеться поворушити її… (А. Дімаров); І все-таки Женя ніяк не могла пригадати. От уже куряча пам’ять — бачити людину і не згадати, де й коли... (Л. Смілонський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закороткий — закоро́ткий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. закороткий — див. короткий Словник синонімів Вусика
  3. закороткий — -а, -е, розм. Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закороткий — закороткий: ◊ закороткі ру́ки → рука Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. закороткий — ЗАКОРО́ТКИЙ, а, е, розм. Дуже, надто короткий; коротший, ніж звичайно або потрібно. Топорище було закоротке супроти лап величезного звіра (Фр., VI, 1951, 19); Темно-синя сукня, вузька в плечах і закоротка.., лишала відкритими її коліна (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 173). Словник української мови в 11 томах