1. Орфографічний словник української мови

закрутиголова

закрути́голова

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

непутяща людина)

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрутиголова — див. звабник Словник синонімів Вусика
  2. закрутиголова — -и, ч. і ж., розм. Непутяща людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закрутиголова — ЗАКРУТИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Непутяща людина. [Василь:] Домаха мене покинула і сина взяла, сина!.. [Митрохван:] І добре зробила! А що з таким закрутиголовою більше робить, як не плюнуть на нього? (Крон., II, 1958, 178). Словник української мови в 11 томах