1. Орфографічний словник української мови

залазити

зала́зити 1

дієслово недоконаного виду

видиратися; заповзати; проникати; устромлятися

зала́зити 2

дієслово доконаного виду

почати лазити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залазити — див. втручатися Словник синонімів Вусика
  2. залазити — I -ажу, -азиш і залізати, -аю, -аєш, недок., залізти, -зу, -зеш, док. 1》 Видиратися, підніматися на верх чого-небудь, спираючись руками й ногами. 2》 Заходити, протискуючись, або заповзати куди-небудь, під щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залазити — лі́зти (рідше зала́зити) / залі́зти в ду́шу кому, чию, до кого і без додатка. 1. Виявляючи удавану люб’язність, приязнь до когось, добиватися його довір’я, прихильності. Фразеологічний словник української мови
  4. залазити — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  5. залазити — ЗАЛА́ЗИТИ¹, а́жу, а́зиш і ЗАЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док. 1. Видиратися, підніматися на верх чого-небудь, спираючись руками й ногами. Словник української мови в 11 томах
  6. залазити — Залазити, -жу, -зиш сов. в. залізти, -лізу, -зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Ном. № 2809. Заліз, як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая. Словник української мови Грінченка