замірок

замі́рок 1

іменник чоловічого роду

дрібна зернина

розм.

замі́рок 2

іменник чоловічого роду, істота

про кволу, щуплу людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замірок — див. низький; слабий Словник синонімів Вусика
  2. замірок — -рка, ч., розм. 1》 Щупла, дрібна зернина. 2》 Про фізично недорозвинену, щуплу, кволу істоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замірок — ЗАМІ́РОК, рка, ч., розм. 1. Щупла, дрібна зернина. Якщо його [жито] пожати сьогодні, воно вже не доспіє, а досохне, замість наливних.. зерен будуть зморшкуваті замірки (Дор., Не повтори.., 1968, 100). 2. Про фізично недорозвинену, щуплу, кволу істоту. Словник української мови в 11 томах
  4. замірок — Замірок, -рка м. Заморышъ. Та дитина — замірок. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка