замірок
замі́рок 1
іменник чоловічого роду
дрібна зернина
розм.
замі́рок 2
іменник чоловічого роду, істота
про кволу, щуплу людину
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замірок — див. низький; слабий Словник синонімів Вусика
- замірок — -рка, ч., розм. 1》 Щупла, дрібна зернина. 2》 Про фізично недорозвинену, щуплу, кволу істоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замірок — ЗАМІ́РОК, рка, ч., розм. 1. Щупла, дрібна зернина. Якщо його [жито] пожати сьогодні, воно вже не доспіє, а досохне, замість наливних.. зерен будуть зморшкуваті замірки (Дор., Не повтори.., 1968, 100). 2. Про фізично недорозвинену, щуплу, кволу істоту. Словник української мови в 11 томах
- замірок — Замірок, -рка м. Заморышъ. Та дитина — замірок. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка