замірок

ЗАМІ́РОК, рка, ч., розм.

1. Щупла, дрібна зернина.

Якщо його [жито] пожати сьогодні, воно вже не доспіє, а досохне, замість наливних.. зерен будуть зморшкуваті замірки (Дор., Не повтори.., 1968, 100).

2. Про фізично недорозвинену, щуплу, кволу істоту.

Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки!.. То далебі дрючок отак би і вхопив, Та й ну їх лупцювать, замірків, на всі боки! Яка пожива з їх?.. Як з цапа молока!.. (Г.-Арт., Байки, 1958, 184);

Та дитина — замірок (Сл. Гр.).