запільник

запі́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запільник — ЗАПІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що підпі́льник. Юні патріоти виконують доручення партизанів, здійснюють їх зв’язок з міськими запільниками, діють як підпільні агітатори у власному селі (Смолич, VI, 1959, 219). Словник української мови в 11 томах