зарічанин

заріча́нин

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарічанин — -а, ч. Той, хто живе на заріччі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарічанин — Заріча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зарічанин — ЗАРІЧА́НИН, а, ч. Той, хто живе на заріччі. Поруч головного майстра став працювати їхній зарічанин, колишній авіамеханік (Ю. Янов., II, 1954, 170). Словник української мови в 11 томах
  4. зарічанин — Зарічанин, -на ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43. Словник української мови Грінченка