1. Словник української мови в 11 томах

зарічанин

ЗАРІЧА́НИН, а, ч. Той, хто живе на заріччі.

Поруч головного майстра став працювати їхній зарічанин, колишній авіамеханік (Ю. Янов., II, 1954, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарічанин — -а, ч. Той, хто живе на заріччі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарічанин — заріча́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. зарічанин — Заріча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зарічанин — Зарічанин, -на ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43. Словник української мови Грінченка