зарічаний
ЗАРІЧА́НИЙ, а, е, діал. Непокірливий: сварливий.
Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде (Сл. Гр.);
От згадується мені одна молодиця, — з усього села була вона задирлива і зарічана (Вовчок, VI, 1956, 226);
— Правда, — підхопила Мар’яна, — що ти зарічана дуже (Кос., Новели, 1962, 86).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарічаний — Непокірливий, сварливий, норовистий, норовливий. Словник синонімів Караванського
- зарічаний — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- зарічаний — -а, -е, діал. Непокірливий; сварливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарічаний — Зарічаний, -а, -е Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у. Словник української мови Грінченка