1. Орфографічний словник української мови

заснувати

заснува́ти 1

дієслово доконаного виду

покласти початок

заснува́ти 2

дієслово доконаного виду

зробити основу тканини

заснува́ти 3

дієслово доконаного виду

почати снувати

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заснувати — I див. засновувати I. II див. засновувати II. III -ую, -уєш, док., розм. Почати снувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заснувати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
  3. заснувати — ЗАСНУВА́ТИ¹ див. засно́вувати¹. ЗАСНУВА́ТИ² див. засно́вувати². ЗАСНУВА́ТИ³, ую́, ує́ш, док., розм. Почати снувати. Настало велике свято. Вдосвіта у Києві задзвонили у дзвони, і народ заснував тудою й сюдою по всіх улицях і проулочках (Вовчок, І, 1955, 301). Словник української мови в 11 томах
  4. заснувати — Засновувати, -вую, -єш сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. н. п. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати. К. Бай. 114. Словник української мови Грінченка