1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заснувати

заснува́ти

I див. засновувати I.

II див. засновувати II.

III -ую, -уєш, док., розм.

Почати снувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заснувати — заснува́ти 1 дієслово доконаного виду покласти початок заснува́ти 2 дієслово доконаного виду зробити основу тканини заснува́ти 3 дієслово доконаного виду почати снувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. заснувати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
  3. заснувати — ЗАСНУВА́ТИ¹ див. засно́вувати¹. ЗАСНУВА́ТИ² див. засно́вувати². ЗАСНУВА́ТИ³, ую́, ує́ш, док., розм. Почати снувати. Настало велике свято. Вдосвіта у Києві задзвонили у дзвони, і народ заснував тудою й сюдою по всіх улицях і проулочках (Вовчок, І, 1955, 301). Словник української мови в 11 томах
  4. заснувати — Засновувати, -вую, -єш сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. н. п. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати. К. Бай. 114. Словник української мови Грінченка