заставоутримувач

заставоутри́мувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставоутримувач — -а, ч. Те саме, що заставотримач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заставоутримувач — ЗАСТАВОУТРИ́МУВАЧ, а, ч., юр. Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику. Якщо закон або договір вимагає оцінки предмета застави, така оцінка здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем відповідно до цін... Словник української мови у 20 томах