1. Орфографічний словник української мови

застил

за́стил

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застил — -у, ч. Те, що застилає, покриває що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. застил — ЗА́СТИЛ, у, ч. Те, що застилає, покриває що-небудь. Надходить важка біла хмара і починає йти сніг. Хутко крізь білий застил сніговий не стає нікого видко (Л. Укр., III, 1952, 264). Словник української мови в 11 томах