1. Орфографічний словник української мови

застрілювати

застрі́лювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застрілювати — див. стріляти Словник синонімів Вусика
  2. застрілювати — і застрелювати, -юю, -юєш, недок., застрілити і застрелити, -лю, -лиш, док., перех. Убивати кого-небудь із вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застрілювати — УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. застрілювати — ЗАСТРІ́ЛЮВАТИ і ЗАСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСТРІ́ЛИТИ і ЗАСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін. [Готліб:] Щоб мені жінку застрелили? Не попущу! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах