застрілювати
ЗАСТРІ́ЛЮВАТИ і ЗАСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСТРІ́ЛИТИ і ЗАСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
[Готліб:] Щоб мені жінку застрелили? Не попущу! (Л. Укр., IV, 1954, 258);
Не знайшов Володя птиці ні в гіллі, ні на снігу, тільки зайця із рушниці він застрелив на бігу (Сос., II, 1958, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- застрілювати — застрі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- застрілювати — див. стріляти Словник синонімів Вусика
- застрілювати — і застрелювати, -юю, -юєш, недок., застрілити і застрелити, -лю, -лиш, док., перех. Убивати кого-небудь із вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- застрілювати — УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм. Словник синонімів української мови