1. Орфографічний словник української мови

засудження

засу́дження

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засудження — -я, с. 1》 Визнання вини обвинуваченого і винесення йому вироку. 2》 Висловлення невдоволення чиїми-небудь вчинками, діями і т. ін.; осуд кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засудження — О́СУД (вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь), ОСУ́ДЖЕННЯ, ЗАСУ́ДЖЕННЯ, НЕСХВА́ЛЕННЯ, ОГУ́ДА, ГА́НА, ПРОКЛЯ́ТТЯ підсил., ОСТРАКІ́ЗМ підсил. книжн., РОЗЦІ́НКА заст. Словник синонімів української мови
  3. засудження — Засу́дження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. засудження — ЗАСУ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Визнання вини обвинуваченого і винесення йому вироку. Судовий розгляд і засудження злочинця є не тільки попередження для морально нестійких людей; він.. вчить громадян ясніше розуміти шкоду державі і суспільству (Рад. суд. 1951, 52). Словник української мови в 11 томах