затрубити

затруби́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затрубити — -трублю, -трубиш; мн. затрублять; док. 1》 неперех. Почати трубити, видавати звуки за допомогою труби, сурми, рога і т. ін. || Заграти, видати звуки на трубі і т. ін. 2》 неперех. Почати видавати, створювати звуки, схожі на звуки труби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. затрубити — ЗАТРУБИ́ТИ, трублю́, тру́биш; мн. затрубля́ть; док. 1. неперех. Почати трубити, видавати звуки за допомогою труби, сурми, рога і т. ін. Приложила [Мирослава] гарно точений ріг до своїх коралевих уст і затрубила на весь ліс (Фр. Словник української мови в 11 томах
  3. затрубити — Затрубити, -блю́, -биш гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105. Словник української мови Грінченка