1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затрубити

затруби́ти

-трублю, -трубиш; мн. затрублять; док.

1》 неперех. Почати трубити, видавати звуки за допомогою труби, сурми, рога і т. ін.

|| Заграти, видати звуки на трубі і т. ін.

2》 неперех. Почати видавати, створювати звуки, схожі на звуки труби.

|| Видати звуки, схожі на звуки труби.

3》 неперех. Зазвучати, заграти (про музичні інструменти).

4》 перех. Почати грати що-небудь.

|| Граючи на трубі, сурмлячи і т. ін., сповістити про що-небудь. Затрубити в похід.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затрубити — затруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затрубити — ЗАТРУБИ́ТИ, трублю́, тру́биш; мн. затрубля́ть; док. 1. неперех. Почати трубити, видавати звуки за допомогою труби, сурми, рога і т. ін. Приложила [Мирослава] гарно точений ріг до своїх коралевих уст і затрубила на весь ліс (Фр. Словник української мови в 11 томах
  3. затрубити — Затрубити, -блю́, -биш гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105. Словник української мови Грінченка