1. Орфографічний словник української мови

затуманитися

затума́ни́тися 1

дієслово доконаного виду

огортатися туманом, димом, імлою і т. ін., стаючи нечітко, невиразно видним; ставати невиразним, незрозумілим

затума́ни́тися 2

дієслово доконаного виду

засмутитися

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затуманитися — див. затуманюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. затуманитися — ЗАТУМАНИ́ТИСЯ див. затума́нюватися. Словник української мови у 20 томах
  3. затуманитися — затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Фразеологічний словник української мови
  4. затуманитися — ЗАТУМА́НИ́ТИСЯ див. затума́нюватися. Словник української мови в 11 томах
  5. затуманитися — Затуманюватися, -нююся, -єшся сов. в. затумани́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Чуб. V. 997. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились. К. МХ. 32. Словник української мови Грінченка