затухаючий
затуха́ючий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затухаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до затухати I. Затухаючі коливання фіз. — коливання, які, поступово слабнучи, припиняються зовсім, зникають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затухаючий — ЗАТУХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до затуха́ти¹. Тимко.. підійшов до печі, сів на стільчик і довго туманив очі на затухаючий вогонь (Тют., Вир, 1964, 476); Ніч ніби ще активніше стискала своїми.. обіймами затухаюче життя села (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах