1. Орфографічний словник української мови

затухати

затуха́ти 1

дієслово недоконаного виду

гаснути; затихати

затуха́ти 2

дієслово недоконаного виду

протухати

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затухати — I -ає, недок., затухнути, -не, док. 1》 Переставати горіти; гаснути. 2》 перен. Втрачати силу вияву, затихати, припинятися. || Переставати лунати, звучати. || фіз. Зменшуватися (про коливання), слабшати (про радіохвилі і т. ін.). II -ає, недок., затухнути, -не, док., розм. Ставати тухлим, протухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. затухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
  3. затухати — ЗАТУХА́ТИ¹, а́є, недок., ЗАТУ́ХНУТИ, не, док. 1. Переставати горіти; гаснути. Поволі затухали вогні на бородінському полі, посіріло на сході небо (Кочура, Зол. грамота, 1960, 290); Затухне топка (Еллан, II, 1958, 10). 2. перен. Словник української мови в 11 томах