затухати
затуха́ти
I -ає, недок., затухнути, -не, док.
1》 Переставати горіти; гаснути.
2》 перен. Втрачати силу вияву, затихати, припинятися.
|| Переставати лунати, звучати.
|| фіз. Зменшуватися (про коливання), слабшати (про радіохвилі і т. ін.).
II -ає, недок., затухнути, -не, док., розм.
Ставати тухлим, протухати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затухати — затуха́ти 1 дієслово недоконаного виду гаснути; затихати затуха́ти 2 дієслово недоконаного виду протухати розм. Орфографічний словник української мови
- затухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
- затухати — ЗАТУХА́ТИ¹, а́є, недок., ЗАТУ́ХНУТИ, не, док. 1. Переставати горіти; гаснути. Поволі затухали вогні на бородінському полі, посіріло на сході небо (Кочура, Зол. грамота, 1960, 290); Затухне топка (Еллан, II, 1958, 10). 2. перен. Словник української мови в 11 томах