1. Орфографічний словник української мови

зашурувати

зашурува́ти 1

дієслово доконаного виду

почати перемішувати в топці паливо; почати очищати від бруду

зашурува́ти 2

дієслово доконаного виду

забруднити

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашурувати — I -ую, -уєш, док. 1》 тех.Почати шурувати, перемішувати в топці паливо. 2》 розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду. II -ую, -уєш, док., перех., діал. Забруднити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зашурувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  3. зашурувати — ЗАШУРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. 1. техн. Почати шурувати, перемішувати в топці паливо. Машиніст став до свого правого крила, помічник зашурував у топці (Кучер, Зол. руки, 1948, 222). 2. розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду. Словник української мови в 11 томах