зашурувати
ЗАШУРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док.
1. техн. Почати шурувати, перемішувати в топці паливо.
Машиніст став до свого правого крила, помічник зашурував у топці (Кучер, Зол. руки, 1948, 222).
2. розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду.
ЗАШУРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., перех., діал. Забруднити.
Носили [дівчата] пісок і в кошиках, й на ношах, ..кидали руками й лопатами, зашурували одежу, запорошили собі очі (Л. Укр., III, 1952, 666).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашурувати — зашурува́ти 1 дієслово доконаного виду почати перемішувати в топці паливо; почати очищати від бруду зашурува́ти 2 дієслово доконаного виду забруднити діал. Орфографічний словник української мови
- зашурувати — I -ую, -уєш, док. 1》 тех.Почати шурувати, перемішувати в топці паливо. 2》 розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду. II -ую, -уєш, док., перех., діал. Забруднити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зашурувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови