зашурхотіти

ЗАШУРХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., без додатка і чим. Почати шурхотіти, утворювати шурхіт.

Сухий, зморожений сніг зашурхотів під лижами (Трубл., Лахтак, 1963, 68);

За ворітьми зашурхотіли чиїсь кроки (Чаб., Тече вода.., 1961, 51);

Запалив [кореспондент] цигарку, напустив густу хмару диму і, побажавши колезі удачі, зашурхотів плащем — зник (Логв., Давні рани, 1961, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me