збаламучувати

збаламу́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збаламучувати — див. БАЛАМУТИТИ; п-к -УЮЧИИ, що баламутить, здатний збаламутити, баламут, колотник, ок. баламутний. Словник синонімів Караванського
  2. збаламучувати — -ую, -уєш, рідко. 1》 Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2》 кого. Хвилювати кого-небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. 3》 Залицятися, настирливо домагатися взаємності в коханні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збаламучувати — ЗБАЛАМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., кого, що, розм. Те саме, що баламу́тити. Сплески сонячної активності розігрівають зовнішні шари атмосфери Землі... Словник української мови у 20 томах