збувальник

збува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збувальник — ЗБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто що-небудь збуває (у 1 знач.), звичайно партіями або нелегально; працівник, що займається збутом. Аналіз оперативної та слідчої практики свідчить... Словник української мови у 20 томах