збурювання
збу́рювання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збурювання — -я, с. Дія за знач. збурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збурювання — ЗБУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. збу́рювати 1, 2 і стан за знач. збу́рюватися. Перехід на вищий “щабель” тієї чи іншої системи в соціумі й природі зумовлює її стійкість до зовнішніх збурювань та умов розвитку (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах