збучавіти
збуча́віти
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збучавіти — -іє, док., розм. Затвердіти, зашкарубнути. || Загуснути, стужавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збучавіти — ЗБУЧА́ВІТИ, іє, док., розм. Затвердіти, зашкарубнути. *Образно. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло (Сл. Гр.); // Загуснути, стужавіти. Словник української мови в 11 томах
- збучавіти — Збучавіти, -вію, -єш гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30. Словник української мови Грінченка