збіччя
збі́ччя
іменник середнього роду
схил
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збіччя — -я, с., діал. Схил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збіччя — СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал. Словник синонімів української мови
- збіччя — ЗБІ́ЧЧЯ, я, с., діал. Схил. Се кладовище велике, від церкви з гори збіччям аж у долину, кінчиться край бору (У. Кравч., Вибр., 1958, 389). Словник української мови в 11 томах