зводити

Значення в інших словниках

1. зводити — (сходами) супроводити; (очі) підносити, підводити; (з ч. не) не спускати <н. очей>; (з пуття) збивати; (з лави) підіймати; (міста) СПОРУДЖУВАТИ; (людей) збирати <�докупи>, скупчувати; (докупи) об'єднувати; (рахунки) ПІДРАХОВУВАТИ;... Словник синонімів Караванського
2. зводити — див. будувати; спокушати; судомити Словник синонімів Вусика
3. зводити — I зв`одитиі рідко ізводити, -джу, -диш, недок., звести, зведу, зведеш і рідко ізвести, -веду, -ведеш; мин. ч. звів, звела, -звело, рідко ізвів, ізвела, -ізвело; док., перех. 1》 Ведучи, допомагати кому-небудь або змушувати когось сходити вниз. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зводити — заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого. Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М. Фразеологічний словник української мови
5. зводити — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
6. зводити — Зво́дити, зво́джу, зво́диш; зводь, зво́дьте; див. зве́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зводити — ЗВО́ДИТИ і рідко ІЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗВЕСТИ́, зведу́, зведе́ш і рідко ІЗВЕСТИ́, веду́, веде́ш; мин. ч. звів, звела́, ло́, рідко ізві́в, ізвела́, ло́; док., перех. 1. Ведучи, допомагати кому-небудь або змушувати когось сходити вниз. — Сходьте!... Словник української мови в 11 томах
8. зводити — Зво́дити, -джу, -диш сов. в. зве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Сводить, свести. Зводь помалу дитину з рундука. З поклоном низесеньким панну з коня зводить. К. Досв. 129. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 120. — з ро́зуму, з ума. Сводить съ ума. Словник української мови Грінченка