звоження

зво́ження

іменник середнього роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звоження — -я, с., діал. Дія за знач. звожувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звоження — ЗВО́ЖЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. зво́жувати 1. Пізніше зачнеться звоження сіна (Коб., III, 1956, 57); Минулася йому осінь та зима на звоженні матеріалу (Круш., Буденний хліб.., 1960, 49). Словник української мови в 11 томах