1. Словник української мови в 11 томах

звоження

ЗВО́ЖЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. зво́жувати 1.

Пізніше зачнеться звоження сіна (Коб., III, 1956, 57);

Минулася йому осінь та зима на звоженні матеріалу (Круш., Буденний хліб.., 1960, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звоження — зво́ження іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. звоження — -я, с., діал. Дія за знач. звожувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови