1. Орфографічний словник української мови

зворушений

звору́шений 1

дієприкметник

від: зворуши́ти

рідко

звору́шений 2

прикметник

схвильований

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворушений — див. схвильований Словник синонімів Вусика
  2. зворушений — I -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити. || у знач. прикм. II -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити. 2》 у знач. прикм.Який зворушився, розхвилювався; схвильований. || Який виражає зворушеність, схвильованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зворушений — ЗВОРУ́ШЕНИЙ прикм. (який зворушився, розхвилювався), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, ЗРУ́ШЕНИЙ заст., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. Прибігла Оксана. Зворушена, піднесена, аж хустка збилася з голови (М. Куліш); Поет стояв блідий, схвильований — переживав свої ліричні образи (Я. Словник синонімів української мови
  4. зворушений — Звору́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зворушений — ЗВОРУ́ШЕНИЙ¹, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зворуши́ти. На мене глянуло [з фотокартки] мужнє й благородне обличчя юнака.. Красиві, як у дівчини, ледь зворушені посмішкою уста (Кравч., Квіти.., 1959, 20); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах